• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • 72 річниця Перемоги над нацизмом та завершення ІІ Світової війни

72 річниця Перемоги над нацизмом та завершення ІІ Світової війни

2017-05-09

слайд

Друга світова війна вона все далі і далі від нас, ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити. Ми знаємо фронтові пісні, ми знаємо наскільки тяжкою вона була. Знаємо - ми, старше покоління, але чи знають про неї теперішні хлопчики та дівчатка. Як донести все це, як розповісти про це? Стривожений із муками і жалем світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь, неначе, розпанаханий кинджалом. Війна на зустріч молодому дню із з гуркотом, і з брязкотом котилась, лавиною метану і вогню, на нашу землю й долю навалилась.

Пам'ять... Вона не має початку і не має кінця. Тіла солдат, полеглих у землю, давно стали землею і завдяки одному серцю, яке перестало битися тоді, сьогодні на нашій землі б'ються тисячі сердець!

Війна, що прийшла на українську землю увірвалася до кожної сім'ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, спотворила нашу чудову природу, перетворила у руїни тисяч і міст і сіл. Проте наш народ залишився незламним у титанічній битві, якої ще не знала історія. Він боровся за свободу і переміг. Серед тисяч солдатських автографів на стінах Рейхстагу чимало українських імен.

Вічним вогнем біля обеліску слави говорять солдати. Слухайте, думайте люди у шумі весняних вітрів, у травневому квітуванні, в пречистому сяйві обелісків, біля пам’ятників. Чуєте? До нас живих говорять солдати! Слухайте! Дивіться! Запам’ятовуйте! Уважні будьте, поряд з вами ветерани війни! Сивина лягла на їх скроні, зморшки дороги болю на обличчях! Вдивляйтеся в них – вдивляйтесь, Вслухайтесь в їхні голоси! Вище піднімайте стяг перемоги, щоб ніхто не міг зробити вигляду, ніби він забув, забув як втрачав найдорожчих людей, забув як чекав першого дня без війни, забув як війна залишала за собою страшні сліди днів і ночей, йшли відважні воїни дорогами війни, не озираючись назад, шли не шкодуючи себе, щоб перемогти.

Війна! Навіщо ти нам потрібна? Дай відповідь! В чому привабливість забирати з сімей ні в чому не винних людей? Що тобі це дає? Чи може ти так граєшся? Заради втіхи віднімаєш? Гуркіт гармат, ріки кров’ю, гори мертвих... Коли ж це закінчиться? Невже ти думаєш, що ти не подолання? Та ні, адже після зустрічі з тобою бійці повертаються, вони тебе перемагають! Проти тебе можна знайти зброю! Це – безстрашність та воля до перемоги! Ні - зрадництву, ні – страху! Стій, війна! Тебе ніхто не любить! Ти – ніхто, іди й не повертайся! Прощавай, йди навіки!

Війна, навіщо ти почалась?! Скільки безневинних життів ти забрала? Скільки дітей залишила сиротами?!скільки людей скалічила?! Ти забираєш юнаків, багато з яких ніколи не повернуться додому! Їхні батьки назавжди залишаться без своїх, можливо, єдиних дітей! Їхні наречені, дружини будуть довіку чекати їх з фронтів. Навіщо ти несеш похоронки у міста і села? Навіщо залишаєш в пам’яті людській жахи, які будуть передаватися з покоління в покоління? Ти ніколи не знайдеш співчуття в очах тих, душі чиїх близьких ти забрала і віддала небу! Геть!!! І ніколи не приходь до нас!!! Пісня про війну «В вишині білі лебеді летіли і кричали» Уч. Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, тим, хто сьогодні піднімає з руїн і відроджує Україну. Ваша мужність, життєва мудрість, ставлення до ратного і громадянського обов'язку — це високий приклад для наслідування. Наш обов'язок — бути гідними вашого життєвого подвигу, утверджуючи мир, злагоду та суспільну гармонію на українській землі!

Фото з мітингу, що відбувся в с. Озера за участю громадськості та учнів Озерського НВО можна переглянути натиснуши сюди

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi